Історія нашої церкви
Із найперших документальних згадок можна зробити висновок, що у Станкові була маленька капличка-церква. Хто і коли саме збудував її, які були перші священики, цього нині достеменно ніхто не скаже. Але назва місцевості у Станкові, яку досі називають Попівщина, свідчить про цю церкву.
Розповідали, що фалиський пан купив у місцевого пана ділянку землі над річкою Жижава. На горбі новий господар побудував церкву (бо тоді був закон, що спочатку будували церкву, а потім житло для себе). З того часу мешканці і Фалиша, і Станкова ходили до церкви у Фалиш. Тут, у Фалиші, було побудовано також резиденцію для священика. Проте за якийсь час церква згоріла.
Ситуація змінилася 1850 року, коли станківчани закінчили будувати у своєму селі дерев'яну церкву Пресвятої Трійці. Керував будівництвом парох села Фалиш. Церкву будували на пожертви селян. Князь Пузина купив образ Матері Божої, який знаходиться у церкві і досі.
До 1911 р. церква була спільною для Станкова і Фалиша. У 1911 р. громада Фалиша збудувала свою власну. Тому в церковних документах початок церкви у с. Станків датується 1911 роком. У 1916 p., під час Першої світової війни, церква була дуже зруйнована, і її перебудували під керівництвом місцевого пароха отця Гошовського. Господарі Йосип Булат і Вікентій Бучковський офірували під церкву частину своєї землі.
До 1950-х років священики, які працювали у Станківсько-Фалиській парафії, відправляли у церквах позмінно. Наприклад, у неділю вранці у Фалиші Служба Божа, а пополудні у Станкові -Вечірня. На наступну неділю вранці у Станкові Служба Божа, а пополудні у Фалиші - Вечірня.
У квітні 1988 року дерев'яну церкву відновили, а вже травні відбулося урочисте відкриття Станківської церкви.
У квітні 2008 року розпочали будувати нову церкву, а закінчили в 2013 році.
19 червня 2013 року відбулося урочисте відкриття Станківської церкви.
Священики
1788 - парохом у с. Станків був о. Стефан Корчинський (згідно з Йосифинською метрикою).
1830-1850-их - парохом у с. Станків був о. Микола Вашкевич (*1781-†?).
1870-их - парохом у с. Станків був о. Омелян Косевич
1880-1891 - парохом у с. Станків був о. Михайло Мармурович (*1848-†?).
1891-1901 - парохом у с. Станків був о. Омелян Білинкевич (*1864-†?).
1901-1907 - парохом у с. Станків був о. Михайло Горчинський (*1873-†?).
1907-1937 - Фалисько-Станківську парафію обіймав отець Микола Гошовський (*1875-†15 лютого 1937), колишній парох міста Стрия. Він народився 1875 p., був почесним радним Митрополичої консисторії і Стрийським деканом. о. М. Гошовський був одним з перших будівничих національної свідомості Стрийщини, редактором журналу «Господар і промисловець», що виходив у 1909-1911 pp. у Стрию як орган Крайового господарсько-молочарського союзу (пізнішого «Маслосоюзу»). Він помер 1937 p., похований у Фалиші.
З інших священиків треба згадати Володимира Нижанківського - колишнього пароха Фалиша, який помер 1908 році. Він хотів присвятити себе сцені. Його брат О. Нижанківський, священик у Братківцях, помер 1906 р. У юності він мріяв студіювати медицину. Про свої молодечі поривання брати казали:
«Ні один з нас не досягнув того через брак фінансових засобів».
1937-червень 1939 роках у Станкові був парохом священик Іван Ганицький (*1895-†1950). У 1916 році закінчив Львівську академічну гімназію. У часи першої світової війни (1914-1918) був січовим стрільцем, а згодом 1918-1920 роках брав участь у українсько-польській війні та визвольних змаганнях у складі Української Галицької Армії. З 1922 по 1926 навчався у Львівській духовній семінарії. Отримав священицькі свячення у 1927 році, а 1928 року - призначення на парохію у с. Звижень. Його доля, як і долі інших греко-католицьких священиків після ліквідації УГКЦ 1946 року на Львівському соборі, склалася трагічно: він був репресований 27 лютого 1950 року і закатований в концтаборі у с. Брошневі. Похований у м. Долина.
У червні 1939 р. до Фалисько-Станківської парафії прийшов священик Богдан Семигин. Це якраз отець Семигин зберіг списки січових стрільців у церкві, щоб ніхто не знайшов їх. Він перед смертю віддав ці списки голові церковного комітету Степанові Грицаку. Отець Семигин був стрижнем у боротьбі за національну свідомість, за духовне воскресіння людей. Він своїм прикладом навчав застосовувати християнську науку до суспільного життя. Багато людей пам'ятає, як з церковної каси позичали парафіянам гроші без процентів. Отець Богдан Семигин похований у Фалиші.
1993 р. у Станківську парафію прийшов отець Філарет Кушнір, який пропрацював тут до своєї смерті - до жовтня 2001 р. Отця Філарета поховали у його рідному селі Добрянах.
Після смерті отця Філарета парафію очолює і до тепер отець Ігор Гілецький родом з Журавна. Перед цим він правив в Стрийській Успенській церкві, пізніше в с. Стриганцях та с. Піщани. Під його опікою проводиться реконструкція церкви, благоустрій церковної території для просвітницько-рекреаційної зони парафіян і багато інших започатковано ідей. Засновано від жовтня 2014 року, щорічно в неділю після свята Покрови Богородиці свято села- парафії Станків де було встановлено перший пам'ятник на Стрийщині "Небесної Сотні".